Валерій Ілля

посіяно орачів у тугу степу

посіяно орачів у тугу степу
виорану мечами
де з ротів наповнених землею сходить житом пісень
у зелених сутінках яких плаче смерть
обсипана житнім зерном
що його проростанням сходять до виталища душі
попри мовчання зозулі

1980

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle