Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наш добровольці у кривавий тан
Визволяти наших українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан.
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Зажурилась Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти,…
Читати далі »
Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспівати, я ся не відкажу.…
Читати далі »
Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили,…
Читати далі »
У ржі на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки: — Ви дівочки, подружки,…
Читати далі »
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.…
Читати далі »