Валерій Ілля

одцвіли на плоті голівок дитячих горнята

одцвіли на плоті голівок дитячих горнята
біля вікон смеркнуть мальви
сиротами яких не пустили до хати
дідова люлька сичить на матиолу
крізь їхній чад
із заплющеними очима він босий йде за плугом
віє білим сном од череди
сиплять жар за пазухи дівчатам солов’ї
і знов душа на обгорілих крилах
летить і б’ється у тепле світло вікон

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle