Маяло житечко, маяло,
Як у полi стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолi лежати.
До межi, женчики, до межi,
Бо моï пирiжечки у дiжi.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пирiжечка покраю.
Котився вiночок по полю,
Просився у женчикiв додому:
Возьмiте мене, женчики, з собою
Та занесiть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистiм полi набувся,
Буйного вiтречку начувся,
Од ясного сонечка нагрiвся,
А дрiбного дощику напився.
Нехай же я у стодолi одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
Зажурилась Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти,…
Читати далі »
Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспівати, я ся не відкажу.…
Читати далі »
Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили,…
Читати далі »
У ржі на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки: — Ви дівочки, подружки,…
Читати далі »
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.…
Читати далі »