Валерій Ілля

як впоратись з душею в дощ

як впоратись з душею в дощ
з твердою голістю грудей в зеленім мокрім листі вишні
яка рукавом затулившись цвіте білим
а родить червоним
як впоратись з душею в дощ
хіба розбити всі шибки
за якими самотні обличчя
що їх шкло затулити не потрапить
від важкого плуга стих краплин прозорих на щоці
як впоратись з душею в дощ
чий шепіт змушує згадати те
чого ніколи не було
але без нього і душі нема
як впоратись з душею в дощ
хіба погладити голівку дитини
а око на іконі таке повне
ще трохи…

1988

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle