Валерій Ілля

як у поле проситься душа!

як у поле проситься душа!
свист коси протягом із вічності
виносить душу кожної житини
що до Господа лелече кліпаючи очками
у яких холонуть мої очі ширші світу
з часу як Господь з усіх світів посилав душі
подивитись як цвітуть жита
а вже душі жита у снопах на току Господнім
золотом дзвенять попереду людських
що їм хліб солодкий у роті був
як тепер солодкі їх тіла
сирій землі

1992

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle