Валерій Ілля

Із смерти квітки хтось вийшов

із смерти квітки хтось вийшов
у смеркання дівчини й коня
ляком порожнього поля
у очах випитого небом сурмача
заскоченого трояндовим вітром з поля
де я похований у народженні світла
чую як з мого горла проростає пісенне зілля

1976

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle