Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:

«Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!»
«Мене, мамо, мене орда знає —
В чистім полі обминає».

«Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе турчин візьме!»
«Мене, мамо, мене турчин знає
Сріблом-злотом наділяє».

«Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе ляхи візьмуть!
„Мене, мамо, мене ляхи знають
Медом-вином напувають“.

Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе москаль візьме!»
«Мене, мамо, мене москаль знає —
Давно уже підмовляє».

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сину промовляє:

«Вернись, синку, вернись додомоньку,
Змию тобі головоньку».
«Мені головоньку дощі змиють,
А висушать буйні вітри».