Валерій Ілля

червоні дими крови живлять сон орла

червоні дими крови живлять сон орла
на похиленій у зелень молитви голові Родогаста
закляклим ляком чорного коня у чистому кроці якого
орлиним клекотом квітують душі мертвих
при внесенні до храму прапорів з бойовищ
де жерці у глибині голосіння сопілок присмерку
ловлять білого коня Світовита
поки з його тіла що повільно вростає у землю
вилітає сліпий птах у темні провалля обличчя Морени
де смеркне кінь Світовита ячить кінь
у оці якого повільно тоне дитя

1978

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle