Валерій Ілля

браття моє

браття моє по світу кривавими вітрами розметене
чужинці сторожко обходять провалля твоїх роздертих одчаєм очей
он тільки дитя ступивши навстріч не вбереглося
на крилі прозорості своєї сльози тихо спадає
до калинового дна твоєї душі
на обрії якої хилиться мати у полі на вітрах
де журавлі у ярмах плачу
хрестами чорними летять у небі України
у твоїм небі
бо Україна то є ти

1983

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle