В опівночі на полу
Мужик пробудився,
Штани собі розпустив,
На жінку звалився.
Навпомацки затиснув —
Жінка — як не чує,
А синочок з-поза них
Все собі пантрує.
І йно тілько що мужик
Розхитався саме,
А синочок тут у плач:
"Не душіте мами!"
Та й позаду за матню
Потягає тата…
"Мовчи, сину, — каже той, —
Зроблю тобі брата!"
А той йому: "Та нащо
Робити болячку!
Брата, — каже, — не робіть,
А лучче собачку!"
Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці З мазницею мужик ходить Помежи крамниці…
Читати далі »
Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло…
Читати далі »
Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають…
Читати далі »
Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі…
Читати далі »
Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання…
Читати далі »