Павло Гірник

Знову свобода

Знову свобода, терпка і відмучена,
Знову сподівана кров у Дніпрі.
Сходить пітьма над останніми кручами.
Падає віск на святі прапори.

Що ж насудилося —

славлю чи вірую,

Бита дорога чи вітер в душі?..
Боже мій, пташе з безмовного вирію,
Подихом свічечку не воруши…

1994