Раптово на Бесарабці
зникли всі червоні троянди.
Гриби з лісу поприбігали
і дивилися на диво,
бо всі троянди побігли в ліс.
І тільки одна дівчина сиділа сумна,
з сумними пальцями і сумними віями,
бо місяць тому
хлопець малював їй на листівці
синім чорнилом троянду
і писав: „червона”.
Це було лише місяць тому,
а тепер вона сиділа сумна,
бо сьогодні ранком
всі червоні квіти кудись зникли…
А може, він намалював
червону троянду
іншій.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »