Олесь Бабій

Злодій

Бiля твоєї бiлої хати
Дрiмає тихий сад.
Про нього мiг би поет писати
Найкращу iз баляд.

Люди говорять: як мiсяць сходить
Над рiчку, над гайки,
Я твої вишнi в садi-городi
Зриваю потайки.

Люди говорять, але не знають,
Що той садок – мiй храм,
Що в нiчку вишнi я iзриваю
З тобою, а не сам.

Люди говорять лукавi сплетнi,
Що вишнi я краду,
Але не знають про всi секретнi
Цiлунки в тiм саду.

Люди говорять, що я голодний,
Тому я вишнi рвав.
А я направду страшенний злодiй –
Я в тебе серце вкрав.

 

Із збірки "За щастя оманою..." Жмуток другий. 1930 р.