Галина Паламарчук

Зірко моя, простягни свої руці.

Зірко моя, простягни свої руці.
Нехай вже по втісі, нехай вже по муці.
Нехай вже по м’яті, по дітях, по мужу.
Доки ще бути вигнанкою мушу?
Зірко моя, що страшне я зробила?
Зірко моя, ти ж простила, простила.
Зірко моя, простягни свої руці.
я більше не хочу бути в розлуці.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle