Галина Паламарчук

Зірко моя, простягни свої руці.

Зірко моя, простягни свої руці.
Нехай вже по втісі, нехай вже по муці.
Нехай вже по м’яті, по дітях, по мужу.
Доки ще бути вигнанкою мушу?
Зірко моя, що страшне я зробила?
Зірко моя, ти ж простила, простила.
Зірко моя, простягни свої руці.
я більше не хочу бути в розлуці.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle