Буйне поле хлюпає колоссям,
незабаром жниво розпочнем.
Це було зі мною, –
не здалося,
що прожив я хліборобським днем.

Та не днем, не днями, а роками
я живу турботами землі,
пробуючи власними руками,
чи стужавів колос на стеблі.

Чи зернятко стало хлібним дивом –
в добрім сонці,
в наливній красі.
Разом з хлібодарним щедрим жнивом
дозрівав щодня і мій посів.

І мої вкладалися турботи
у зажинки непокірних літ.
Я і нині здатний до роботи,
бо підмогу маю – чорний хліб.