Платон Воронько

Жаром калини зігріюся

Жаром калини зігріюся,
Хмелевим цвітом уп'юсь,
Болем, як листям, розвіюся,
З піснею в себе вернусь.

І зустрічатиму зиму
З вірою в красну весну,
В щасну зорю невгасиму,
В крок на нову крутизну.