Борис Мозолевський

Земля парфена гречаного

М. Вінграновському

Із-за Голти, із-за Балти, із-за Кодими,
Із-за того, що й на світі не було,
На світанку білі олені виходили,
Мовчки поглядали на село.

А в траві, в причаєних гніздечках,
Тихо посміхаючись собі,
Спали в жовтих цяточках яєчка,
Наче літнє небо, голубі.

Можна було спати коло тітки
Чи, легенько відштовхнувшись від землі,
Знятися собі та й полетіти
Понад всі тривоги і жалі.

Десь блукали степом сіроманці,
Цуценятко гавкало руде.
Білий хлопчик у блакитній майці
Ще й не знав, що голову складе…

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle