Галина Паламарчук

Завдай мені, та не жалій мене.

Завдай мені, та не жалій мене.
Отець наш знає, що кому під силу.
Рясне намисто ваше, та скляне,
Нудьга думок у сув’язі курсиву.

Бракуєш мовчки ти мій бізнес-план,
Бракую я твої ходи амбітні.
До столу — вишивка, а нижче столу — спідні,
Бряжчить намисто, має сарафан.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle