Галина Паламарчук

Завдай мені, та не жалій мене.

Завдай мені, та не жалій мене.
Отець наш знає, що кому під силу.
Рясне намисто ваше, та скляне,
Нудьга думок у сув’язі курсиву.

Бракуєш мовчки ти мій бізнес-план,
Бракую я твої ходи амбітні.
До столу — вишивка, а нижче столу — спідні,
Бряжчить намисто, має сарафан.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle