Марія Матіос

Застрягну я між будяком й парканом...

***
...Застрягну я колись між будяком й парканом –
І з доброчесних уст посунеться між трав:
– Ця жінка не дурна.
– А, може, муж лишив?
– Чи любчик обікрав...

Та я не підніму свої остеклі очі,
Не задрижить тоді моя палка рука:
Я з радості умру, що вийшла з цеї ночі,
Де я була чужа усім, крім будяка.

.....

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марія Матіос»