Павло Гірник

Заспiваю, мамо, заспiваю

Заспiваю, мамо, заспiваю,
То дарма, що голосу нема.
Чарочки по вiнця наливаю —
Я не сам, i ти вже не сама.

Буде роду, буде переводу,
Буде хлiб всмiхатись до ножа.
Пiдiйму чарчину за господу —
То нiчого, що вона чужа, —

Свiт чужий. Ми тiльки перехожi,
Проспiвали — i на тому край.
Засуди i покарай нас, Боже,
Тiльки розминутися не дай.

1999

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle