Заспiваю вам не пiсню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.

Перед вами стародавнi
Пройдуть хвилями часи,
Iз могил до вас озвуться
Наших предкiв голоси.

Наших предкiв, що блукали
По страховищах-лiсах,
Що з природою змагались
Тiльки з вiрою в серцях.

Ах, тодi була живою
Вся природа навкруги
I людину оточали
Духи друзi й вороги.

У часи тi Бог великий
Не ховавсь в небеснiй млi,
А yci боги родились
I вмирали на землi.

Рано вдосвiта на сходi
Прокидавсь ясний Дажбог
I ходив-блукав до ночi
Синiм степом без дорог.

По зелених пишних луках
Волос пас овець гладких,
Грiв ïх вовною м’якою,
Одганяв вовкiв вiд них.

Над дрiмучими лiсами,
По пустелi степовiй
Бог Стрибог лiтав на крилах,
Грав на кобзi золотiй.

Бог Перун на чорних хмарах
Вiчно землю об’ïздив,
Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив.

Часом гнiвом його серце
Наливалось, як огнем:
Левом вiн ревiв з-пiд неба
I погрожував мечем.

А в рiчках жили русалки,
Хапуни-водяники,
Лiсовик свистав у лiсi,
I смiялися мавки.

Треба добре було знати
Душi всiх богiв земних,
То коритись, то змагатись,
То просити ласки в них.

I змагалася людина,
I вперед невпинно йшла,
Де ясним промiнням-цвiтом
Дивна папороть цвiла...

...Заспiваю вам не пiсню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.

Розкажу вам, як на горах
Славний Киïв наш постав,
Як вiн жив i розвивався,
Як столицею вiн став...

Хто й коли у ньому княжив
I в який ходив поход,
Хто боровсь за Украïну,
За державнiсть, за народ.

Розкажу вам, як боролись
Нашi прадiди колись,
Як за щастя Украïни
Рiки кровi розлились.

Розкажу, чому i досi
Чути стогони ïï
I чому так довго в хмарах
Сонце рiдноï землi...

Заспiваю вам не пiсню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.