Микола Руденко

Запрошення

Заглянь до подвір’я, сідай біля тину.
Тут двері відчиняться в кожну хатину.
І в білому кухлі жіноча рука
Тобі на вечерю подасть молока.

Захочеш, то буде і чарка, й пряженя.
Якщо не жонатий, тут швидко оженять.
Занидіти в смутках тобі не дадуть,
І навіть толокою хату складуть.

З рідкого вапна вишумовує піна.
Спідниця підтикана, голі коліна.
І пісня, і зваба, і плетиво кіс,
І в кожному слові крутенький заміс.

Якщо ж ти жонатий — біда невелика:
Стільця не відсидів, хвороб не накликав.
Заходь, перехожий! Було, не було—
А ти не забудеш полтавське село.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle