Павло Гірник

Залишається осінь.

Залишається осінь. І цяточка світла в імлі.
Залишається небо, в якому немає свободи.
Умиваємо руки, а душі і досі в золі.
Поминаємо Бога, якому не вірили зроду.

Почекаємо гніву?

А муки… що муки тобі,

Коли стогне душа від чужої ганьби і неслави.
…Полюби свого брата, і ворога теж полюби,
І останню повію люби нелукаве?..

Полюби. Порятуйся. Сповідуйся. Не проклинай.
Через пекло іди до воріт непотрібного раю.
…Се межа чи безсилля? Початок чи все-таки край?
Народилась душа, перемучилась чи помирає?..

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle