За всіх, кому на світі важко жить,
не батько винуватий і не мати.
Печаль на серці на моїм лежить –
я винуватий.
За тих, кого і щастя обійшло,
немає хліба і немає хати,
не звинувачуйте якесь всесвітнє зло
я винуватий.
За тих, кого там у труні несуть,
за тих, кого нема кому ховати,
в тім не природи фанатична суть –
я винуватий.
І знаю я лиш істину одну,
що треба серце задля інших мати.
Тож розділіть поетів всіх вину:
я – винуватий.