Сергій Жадан

З відлигою швидко пітніє скло…

З відлигою швидко пітніє скло,
вичищається крига, мов рештки луски,
і сніг, ніби пряжене молоко,
невагомий робиться і легкий.

За довгу зиму я втратив лік
різнобарвним світилам, тіням узвиш,
які проживають горішній вік,
наче отари між пасовищ.

І хоч блукають нічні стада,
та завжди приходять з чужих сторін,
бо стежка їх біла а віра тверда,
ніби ще не розведений аспірин.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Сергій Жадан»