* * *
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощами.
Підпис, місце печатки,
Виводиш, наче харизму,
блаженні першопочатки
східного сепаратизму.
Коли літає, померши,
радіо над домами,
і березень, як уперше
обступає димами.
Я бачив твої падолисти,
ту ніч, що тебе огорне
там, де високі під’їзди,
мов застуджені горла.
З полісу, з небокраю
тягнеться довга вервиця,
і ця панорама, я знаю,
вона ще тобі озветься
луною в порожній шахті,
листям у водостоці,
в жованому ландшафті,
у пташиному оці.
Коли мені було 14 і в мене були свої види на життя, я вперше накачався алкоголем. Під саму зав'язку. Було дуже тепло і наді мною пливли сині небеса, а я лежав і помирав на смугастому матрасі й навіть похмелитися не…
Читати далі »
Музика, очерет, на долоні, руці. Скільки пройде комет крізь понадхмарр’я ці…
Читати далі »
За хвилину до того, як випаде дощ, ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж твого тіла і враз його стиснуть…
Читати далі »
ця молодість початку дев‘яностих н.ф. щасливо – говорять вони – до наступного року господь копається в давніх блокнотах…
Читати далі »
Двадцятого квітня йшов дощ. Я важко відчинив нефарбовані двері. Клейка бруківка липла до підошов, І ми, мов мухи, єдналися з твердю…
Читати далі »