Галина Паламарчук

Випусти!

Випусти!
Випасти
з шахівниці життя,
де хоч кінь ти, хоч слон —
а не більше, ніж пішка,
доповзаєш змордована
в шмаття до ліжка
і жадаєш солодкого
забуття.
Випусти!
Випасти,
розмагнітитись вмить,
так листочок багряний
у вітрі летить.
Так уяві розкішно,
так думці просторо.
Від складного я прагну
назад до простого…
Випусти!
Випасти…

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle