Ви, що складали псалми і оди,
Світ оглядали крізь щілини рам —
Як ви боїтеся, що вийде в люди
Ваш заношений храм!
Говоріть голосніше, ридайте більше —
Може, й прилипне комусь до рук.
А ні — то зав'язуйте пояс тугіше,
Ідіть і глитайте брук.
Ви, що складали псалми і оди,
Світ оглядали крізь щілини рам —
Як ви боїтеся, що вийде в люди
Ваш заношений храм!
Говоріть голосніше, ридайте більше —
Може, й прилипне комусь до рук.
А ні — то зав'язуйте пояс тугіше,
Ідіть і глитайте брук.
Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина…
Читати далі »
Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде…
Читати далі »
Можна вірить другові чи милій, Марить наяву чи уві сні, Білизну червневих ніжних лілій Заплітать букетами в пісні…
Читати далі »
Минуле не вернуть, не виправить минуле, Вчорашне — ніби сон, що випурхнув з очей…
Читати далі »
Немає смерті. І не ждіть — не буде. Хто хоче жить, ніколи не помре. І будуть вічно веселитись люди, І танцювать дівчата в кабаре…
Читати далі »