Дмитро Павличко

Все не те, коли нема любові.

Все не те, коли нема любові.
Почуття й слова – тріски дубові,
Дні – болящі, немічні старці,
Магістралі – темні манівці,
Яблуневий цвіт – зола летюча,
Небеса – асфальтна сіра туча,
Сміх – петля на горлі, булка – глей,
Пісня – хоч бери і сам заблей!

Ось – любов! Дими – дихання липи,
Почування й слово – смолоскипи,
Дні – невтомні, ясні юнаки,
Манівці – між зорями стежки,
Попіл – крила золотої птиці,
Хмара – поле стиглої пшениці,
Плач – знімає з з голосу петлю,
Пісня й хліб волають: “Я люблю!”

1998