Олесь Бабій

Ворог іде

Йде військо, має хоругов.
Гримить громами барабан:
«Пішли ми в тан...
І з брата, з брата лили кров.
Ще вчора раб - сьогодні пан,
Ще вчора брат - сьогодні кат.
Замкнув в тюрму сестричку брат.
Чи брат? Чи кат?»
Побіда. Ллється регіт сурм.
Ха, ха! А з тюрм, а з тюрм, а з тюрм
Несеться крик і зойк на глум.
Тут сміх, тут радости оркан,
Там кров ще капле з ран - ах, з ран!
До ніг тирана впав прапор.
Святий прапор.
Мов зграя псів, так виє хор,
Солдатський хор:
«Тріюмф! Гар, гар! Тадра, та, та!
Вже правда стоптана свята!
Тюрма і сльози, кров, пожар...
Тадра, та, та! Гар, гаррр! Гар!»
Ха, ха! Про правду, волю спів?
Там крик рабів, там сміх катів;
Там скрипіт шибениць страшних,
Там крови плюскіт не затих.
Та що там правда, що там кров?
Копальні нафти наші знов!
Та що, що всюди зойк і стон?
Наш бог - багнет, а кнут - закон.
У нас на грудях хрест, любов,
А на руках, багнетах кров.
Будем кричать про правду, мир,
Сами ж підем на злоби пир,
Понесемо у світ, у світ
Чортів, шайтанів заповіт!
Ідуть. Хтось сипле цвіт на шлях.
А там, в степах, а там, в полях,
Гроби, хрести на тих гробах. Ха, ха!
А там, мов листя цвіт,
По всіх краях, у світ, у світ
Рознесла буря всіх борців.

Втекли ягнята від вовків.
Гей, гей! Як гордо йдуть на шлях!
А там раби дрожать в хатах,
Хтось шепче: «Спів цей за вікном -
Над гробом волі це псалом».
Гей, гей! Ще вчора тим шляхом
Ішли раби у бій, на пир,
Мов бурі вир!
Іплила пісня аж до зір -
Про Січ, що йде з прапором з гір.
Все зникло сном...
А там в куток
Сховався згорблений сваток
І шепче: «В бій не хтіли йти,
То мусимо ярмо нести».
Так, так! Так, так!
Вірлом не буде черв, хробак...
Так, так... Так, так!
А там... а там...
Веде якийсь кривавий хам
Хлопів із сіл.
Веде за «зраду» на розстріл.
О муко, муко! їм услід
Біжить сім’я, біжить весь рід,
А матері не плачуть тут -
За плач же б’ють,-
Лише, мов суки ті, скиглять,
Що взято в них топить щенят.
В очах їх ад, в душі пожар,
О громи з хмар!
Ударте, вдарте і спаліть
Плюгавий рід, кривавий світ!
Ідуть, і грає барабан:
«Ще буде бій, ще буде тан.
1 згине, згине Тамерлан!
Весь світ буде єдиний лан.
Ніхто не раб, ніхто не пан».

Так грають труби й барабан.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Олесь Бабій»