Вітер шумить ясеновий,
вітер у нашім гаю.
Слухай. Я жалем і кров’ю
серце твоє обіллю.
Хто їх покличе зі степу
знову на смерть — за огні?..
Бродять по вулицях непу
тільки їх тіні ясні...
Слухаю... чую... говорять...
Може, це вітер шумить?..
Може, Червоним Терором
хочеться все запалить?..
Слухаю... чую... не знаю...
Може, боюся сказать?..
Там, з невідомого краю
йде невідома гроза...
Вітер шумить ясеновий.
Вітер у нашім гаю.
Слухай. Я гнівом і кров’ю
серце твоє обіллю.