Переклад присвячується Аліні
дівча пухнасте у короні маковій
їсть пластівці й дурниці милі меле
між індіян оплачених-оплаканих
за те що ти украв її у мене
її володаря велично-воскобрового
ще й плюнувши в важкоповіка око
до того й тогу шапнув розідрав – ого –
прирік кнура нову крутити муку
жахіття це кохання це фіалку
цю жаль і розпач заливають вщерть
ти ж розламавши дурнувату ляльку
ще й голову її пожбурив геть
за те що ти спромігся сперти
а я не уберіг – тепер ти
маєш померти
Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну Дакоту…
Читати далі »
А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом – одностайні, як у стайні…
Читати далі »
Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м`яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове…
Читати далі »
На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в просторі не згубимося ми…
Читати далі »
По краплі видавлювати з себе раба. По краплі. Видавлювати. З себе…
Читати далі »