Платон Воронько

Вільні чайки – супутниці милі

Вільні чайки – супутниці милі
У плавбі, вдалині од землі.
На світанку вони злотокрилі,
Срібно-сизі – в вечірній імлі.

А вночі... Де їх бідні оселі?
Поблизу сивих подруг нема.
Надихає думки невеселі
Пересолена морем пітьма.

В мене прибрана, тепла каюта,
На столі – помаранчі, вино...
І свободи чаїної скрута
Заглядає всю ніч у вікно.