Надія Кир’ян

Війнуло вічністю

Війнуло вічністю від сивої ріки,
Холодна вогкість крапле у кімнати,
Веселково цвітуть маленькі яблунята,
Змахнувши тінь хмарини зі щоки.

Блідо-рожевий пелюстковий сніг
Переміта стежки, дороги, роки…
В цю мить до вічності мені лиш кілька кроків —
Лишень переступить через поріг.