Платон Воронько

Війною стрів мене цей Світ

Війною стрів мене цей Світ.
Із неба кидав до колиски
Заліза толові огризки
І вишень ранній первоцвіт.
Стогнав і лаявсь Білий Світ...
Та я не чув того нічого:
Було ще місяців –
Не літ –
Мені від роду, як прочовгав
Рік чотирнадцятий свій слід,
Кривавий і могильний слід.
Мене він чоботом не стер:
Нехай, мовляв, солдат росте.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle