Надія Кир’ян

Відв’яжем човника

Відв’яжем човника. І попливемо вдаль…
Без планів, без маршрутів — куди-небудь,
Де пахне сіном лагідна вода
І де качки — за зграю білих лебедів.
Без вікон, без балконів, без дверей
Там нас зустріне замок фантастичний,
Де стеля — небо, стіни — очерет,
А вітерець — господар предковічний.
Ми по веселці спустимо з весла,
Вербовий пух сплетем вінком, як лілії.
Поглянь — а хмарка — наче пароплав.
Відв’яжем човника. І попливем по хвилях…

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle