Надія Кир’ян

Весняна змова

Розправила крилечка-віти верба,
Замисливсь вітряк, опустивши вітрила…
Весною так мріється легко і сміло,
І манить до себе глибінь голуба.
Весною все хоче кудись відлетіть.
Летять ластівки, і дерева, і зорі…
Говорить трава, і паркани говорять —
Це змова таємна про дальній політ.
Весною не відаєм слова “давно”,
Бо світ цей народжений тільки учора,
І сонце умите, ясне і прозоре,
І кіт відчиняє умите вікно.
Про що там вітряк до верби говорив?
Про що там говорить верба до синички?
“Візьміть і мене із собою, сестрички,
Інакше навіщо я вуса помив?”.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle