Марта Тарнавська

Весна

У ніч весняну я і ти
Ми хочем з місяцем сидіти:
Сміятись учиш, так як ти,
В життя своє даєш ввійти —
Ми хочем бути, наче діти.

Я спрагла батькових жалінь,
Любов’ю матері несита.
Життя мого невтишний гін,
Що був мені, немов проклін,
Учусь, мов ворога, любити.

З дерев, що квітнуть навесні,
Кохання запах цей прекрасний.
Будь батьком-матір’ю мені,
Весною будь мені в ці дні,
І будь — мій власний.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle