Цей дощ починався якось не так,
бо почали падати занадто великі краплі
і струмки текли так бурхливо,
що трохи не розмили трамвайних колій
парасольки виростали на кожному кроці
як гриби
і перехожі говорили
що гриби тепер ростимуть великі
як парасольки
вода хлюпалась у черевиках
і була солона
наче морська
але я вже не пригадую
чи це краплі дощу були солоні
чи коло крамниці розсипали сіль
як вивантажували
була осінь
і в усіх калюжах плавало мокре листя
і все було так
як буває завжди
коли йде дощ
деталі вже стерлися в пам’яті
бо це було дуже давно
лише пригадую
що цей дощ
починався занадто великими краплями
я запам’ятала це так добре
бо тоді в мене
ще не було парасольки
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Відпалало сонце жарко. В надвечір’ї — ніжні хмарки. Хмарка-лев І хмарка-кіт…
Читати далі »