Я дививсь учора ввечері на бухту
З якої зійшов льод.
Пожар на заході давно вже стухнув
І прийшов вечірній пароход.
Давно не бачив відблисків ліхтарних
Що стовбурять так густо на воді.
Лягають тіні в бухті плинів хмарних
І миготять на тінях блиски золоті.
Вслухавсь у пісню серед хмурої тиші
Впивав її з нерухомо-м’яким повітрям.
Ніч. Гори. Темна в огниках бухта мене
колише
В теплих хвилях поволі плинучого вітру.
Михайль Семенко
Вечірній пароход
Залиште коментар
Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.
Cackle
Осте сте бі бо бу візники — люди…
Читати далі »
Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні смертельно смутний…
Читати далі »
Мені багнесь заплющити очі щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути тільки страждати страждати…
Читати далі »
Спека не можна дихать Давить горло асфальт Все те ж стареньке лихо Охрим мій альт…
Читати далі »
Не жалкуй, що мій будинок звалений,— Не турбуйся про звіт. Бо не я сам — спалений, Зі мною падає цілий світ…
Читати далі »