Важучі кетяги краси
Галузки вигнули бузкові,
Немов не справжні, а казкові
Суцвіття з перлами роси.
За день обламана, тонка
Стирчала гілочка бузкова.
Краса – то ноша нелегка,
Коли насправжня,
Не казкова.
Важучі кетяги краси
Галузки вигнули бузкові,
Немов не справжні, а казкові
Суцвіття з перлами роси.
За день обламана, тонка
Стирчала гілочка бузкова.
Краса – то ноша нелегка,
Коли насправжня,
Не казкова.
Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить.…
Читати далі »
Осінній день бухикав хрипко, Укрившись хутром листяним. За сторчаком хворостяним Зурмила бджіл прощальна скрипка…
Читати далі »
Зовсім голенькі купались дівчата. Ніч була тепла, Імла як смола. Блиснула блискавка…
Читати далі »
Ми – ковалі своєї долі»,– Старий вівчар казав щодня. Його в комунівській квасолі За землю вбила куркульня…
Читати далі »
Мала пташина впала з висоти, З-під неба од хуртечі та морозу. Своїм падінням крикнула: – Лети…
Читати далі »