Віктор Грабовський

В таку тужливу синь

В таку тужливу синь,
в таку тремтливу рань
на крилосі краси
ще снить Тмуторокань.
Де білий болобан
чатує небеса,
я вип’ю болю дзбан
не з вами — сам на сам.
Крізь пагубу квилінь
він понесе мене
на білому крилі
в князівство неземне.
…Минеться все.
Лиш біль
ярітиме в синах.
Та турми голубів…
Ах!

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Віктор Грабовський»