Платон Воронько

В прочахлім Києві, в дворі на Прорізній

В прочахлім Києві, в дворі на Прорізній,
I Іоміж глухих руїн побачив я рояль.
I1 .ітиснувши на бронзову педаль,
До клавішів торкнувся – тихий жаль:
11 є пощастило вижить ні одній
Струні стальній.

На кришці піднятій окреслені мішені:
Фашисти Баха грали на пістолі.
Лишилось гільз латунних зо три жмені
Од парабелума,
Од лютої сваволі,
Що дух прекрасного втоптала в перегній.

Спою сонату на струні сумній
Грав місяць над завалами каміння,
Л гільзи стріляні, мов чортове насіння,
Злорадно блискали на мертвій Прорізній.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle