В одну ріку не зайдеш двічі —
Вже інша хлюпає вода.
Буває: враз охопить відчай
І довго в вічі загляда.
Ген за водою чисті хвилі,
Що рознесли нас по світах
Від берега, де білі лілії
Гойдали небо в пелюстках.
Вода пливла — вода завмерла.
Чи те було — чи не було…
За пивом зранку довга черга —
Ще й сонечко не припекло.
Чи приєднатись до народу,
І розказати про свій біль,
Про лілії, про чисту воду
І про загиблих серед хвиль.
Хто сам тонув, кого топили,
Хоч те і те — одна біда.
Але дарма.
Вже інші хвилі.
Вже інша виграє вода.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Відпалало сонце жарко. В надвечір’ї — ніжні хмарки. Хмарка-лев І хмарка-кіт…
Читати далі »