В очі сонцю дивитись нелегко також,
Як і совісті.
Часом глянеш, бува,– душу кине у дрож
З осоромності.
Тож повсюдно дивись в її очі гнівні,
У караючі.
Йди за совістю в світ, щоб ні кроку брехні,
Бо – світ за очі...
В очі сонцю дивитись нелегко також,
Як і совісті.
Часом глянеш, бува,– душу кине у дрож
З осоромності.
Тож повсюдно дивись в її очі гнівні,
У караючі.
Йди за совістю в світ, щоб ні кроку брехні,
Бо – світ за очі...
Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить.…
Читати далі »
Важучі кетяги краси Галузки вигнули бузкові, Немов не справжні, а казкові Суцвіття з перлами роси…
Читати далі »
Осінній день бухикав хрипко, Укрившись хутром листяним. За сторчаком хворостяним Зурмила бджіл прощальна скрипка…
Читати далі »
Зовсім голенькі купались дівчата. Ніч була тепла, Імла як смола. Блиснула блискавка…
Читати далі »
Ми – ковалі своєї долі»,– Старий вівчар казав щодня. Його в комунівській квасолі За землю вбила куркульня…
Читати далі »