Іван Драч

В музеях Далекого Сходу

В музеях Далекого Сходу
Білі мої рушники –
Це крила мого народу,
Що крилив сюди віки.
Над крилами над плугами,
Що до океану прийшли,
Душа жила рушниками,
Що заполоччю цвіли.
Прані сто раз, перепрані,
їх майстрині зійшли в гроби,
Латані, рана на рані,
Білі мої голуби,
Світитесь, крилами б'єтесь.
Сльозою на вас дивлюсь.
До мене ви признаєтесь.
І я до вас признаюсь...

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle