Галина Паламарчук

Усе життя, по суті

Усе життя, по суті, безглузде,
як стара поштова картка:
перон, дівчинка з мамою, поїзд, що відходить.
Ще трохи станції і на другому плані —
Сірі нудні будівлі.
Усе це силкується себе осмислити
і хоче сподобатись, коли поштівку
знічев’я беруть до рук.
Та за хвилю вона знову опиниться
серед старого мотлоху,
щоб терпляче і вочевидь безнадійно
дожидатися ще одного щасливого шансу…

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle