Учителю, уже ми вдвох з тобою…
Немолодість твоя і молодість моя…
І ріки з водами, і вечір за горою,
І ранку під горою течія…
Тараса тремоло і тремоло Хорива,
Учителю, воно й сьогодні в нас,
Наш час душі з того усього плива,
Наш час душі — неперебутній час.
Собі ми знаєм ціну не з учора…
Наш голос дихає, і серце не мовчить…
Іде по наших спинах Чорногора,
Та в пальцях нетвердих м'яке перо не спить…
Що бачиться мені: любов моя в печалі.
Моя любов і є — моя любов…
Учителю, вже ллється на вокзалі
На твою посмішку тюльпанна мертва кров…
Іди та будь! Пребудь мені у мені!
Прощайте, дорогий… Так мало вас люблю…
Святиться та любов в моїм малім іменні —
Не поруйную і не попалю.
У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і дуба…
Читати далі »
Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота…
Читати далі »
Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак…
Читати далі »
Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар…
Читати далі »
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать…
Читати далі »