Марта Тарнавська

У мою вітчизну — тишу

Над заметом, як птах вишу:
там пожежа, тут знемога…
У мою вітчизну — тишу
жодна не веде дорога.

Не почують, не напишуть:
йдуть бої — як вістку дам я?
Про мою вітчизну — тишу
вже пропала навіть пам’ять.

Птах крилом по хмарах пише —
пер у нього позичаю:
про мою вітчизну — тишу
вістки жодної немає.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle