Марта Тарнавська

У мою вітчизну — тишу

Над заметом, як птах вишу:
там пожежа, тут знемога…
У мою вітчизну — тишу
жодна не веде дорога.

Не почують, не напишуть:
йдуть бої — як вістку дам я?
Про мою вітчизну — тишу
вже пропала навіть пам’ять.

Птах крилом по хмарах пише —
пер у нього позичаю:
про мою вітчизну — тишу
вістки жодної немає.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»